Газета "Хрещатик". №44 (2839), вівторок, 28 березня 2006 року
Фантастичний тандем
Письменників Дмитра Громова й Олега Ладиженського, яких знають
під псевдонімом Генрі Лайон Олді, висунуто на звання найкращих
авторів Європи
Валерій НОВОСВІТНІЙ
"Хрещатик"профі
Наступного місяця у Києві відбудеться найбільший і
найпрестижніший фантастичний конвент на європейському
континенті - "Єврокон". Його проводять з 1972 року під егідою
Європейської асоціації письменників-фантастів і вважають
другим за значимістю жанровим форумом після "Ворлдкону". На
таких зібраннях прийнято визначати найліпших фантастів. Серед
українців цей титул дістали кияни Борис Штерн (1994-го на
"Євроконі" в румунському місті Тимішоарі) і подружжя Марина та
Сергій Дяченки (2005-го в шотландському Глазго). Днями
українська делегація майбутнього конвенту висунула на здобуття
почесного звання двох харків'ян - співавторів Дмитра Громова й
Олега Ладиженського, які пишуть твори під псевдонімом Генрі
Лайон Олді.
- Для визначення найкращого фантаста Європи оцінюють усю його
творчість чи окремий твір? - запитав я у письменників.
- Усю творчість,- відповів Олег Ладиженський.- Також кожна
країна - учасник "Єврокону" може висувати свого кандидата і
називати найкращого художника, видавця, журнал.
- Сподівалися, що саме ви станете претендентами на високе
звання?
- Ні. Дізналися з Дмитром про це лише годину-дві тому. І обоє
приємно здивувалися.
- Чи велика конкуренція серед кандидатів на найвищу в Європі
фантастичну нагороду?
- Так. Скільки делегацій країн приїжджає на "Єврокон", стільки
й претендентів. Зазвичай рахунок йде на десятки.
- Не всі читачі "Хрещатика" цікавляться фантастичною
літературою. Для когось видасться дивним, що найкращим
письменником-вигадником Європи може стати український автор (у
цьому разі співавтори) з американізованим ім'ям - Олді. Як
народився цей псевдонім?
- Коли на початку 90-х у нас нарешті з'явилася можливість
опублікуватися (у ті часи це майже неможливо), то подумали, що
читачеві складно буде запам'ятати співавторство Дмитро Громов
- Олег Ладиженський. Тому повисмикували з імен перші склади
(ол - Олег, ді - Діма), склали анаграму і вийшло "Олді".
Видавець занервував: мовляв, якась собача кличка, а не
псевдонім. Запропонував додати ініціали. І ми взяли перші
букви наших прізвищ (г - Громов, л - Ладиженський). Вийшло "Г.
Л. Олді". Видавець розсердився. Псевдонім на книгу поставив,
однак сказав: йому для бібліотечної картки потрібна...
розшифровка ініціалів. Тоді ми вже розвеселилися і, зважаючи
на те, що публікувалися в одній збірці з Генрі Катнером,
Робертом Говардом, Саймаком, порадили видавцю представити наш
письменницький тандем як "Генрі Лайон Олді". Пожартували, але
такий псевдонім читачам і критикам запам'ятався. Якийсь час
поряд із ним ставили копірайт "Громов - Ладиженський". Отак
п'ятнадцять років і співпрацюємо як Генрі Лайон Олді.
- Аби вас визнали найкращими фантастами Європи, напевно,
треба, щоб твори були відомі й в інших країнах. Де ваші роботи
уже друкували?
- Днями вийшла чергова книга в Польщі. Є твори литовською,
естонською, французькою, іспанською, англійською та іншими
мовами. Отож свій читач за кордоном є.
- Також російськомовні публікації по всіх усюдах,- приєднався
до розмови Дмитро Громов.- Йдеться не про завезені туди книги,
а там видані. А це Німеччина, Ізраїль...
- Чи популярна нині українська фантастика?
- Якщо говорити про публікацію співвітчизників у Росії, то з
цим проблем немає,- зауважив Олег Семенович.- Під нас (як
громадян України) відкривають видавничі серії. Ми можемо
назвати не один десяток наших популярних авторів, котрі
публікуються у російській періодиці. У них виходять окремі
книги в Російській Федерації, хоча живуть автори в Україні.
- Активно друкують українських авторів у Польщі, Чехії,
Болгарії, Угорщині, Іспанії,- зазначив Дмитро Євгенович. - Це
я про окремі видання, а якщо говорити про журнали, альманахи,
збірки - наші твори читають у Франції, Німеччині, Англії...
- Оскільки можливе ваше визнання має відбутися на "Євроконі",
то чи вже відомі імена гостей? Хто віддаватиме "за" чи "проти"
вас свої голоси?
- Хочуть приїхати письменники Йєн Ватсон (Великобританія),
Джеймс Хоган (Ірландія), Анджей Сапковський (Польща), Атанас
Славов (Болгарія), Роберто Квалья (Італія), Леон Арсенал
(Іспанія), Сергій Лук'яненко (Росія), актор Рутгер Хауер
(Нідерланди). Серед почесних гостей буде зірка світового
масштабу Гаррі Гаррісон.
- Сподіваємося, здоров'я дозволить відвідати Київ,- сказав
Олег Ладиженський.- Все-таки йому за вісімдесят. Ми з ним
неодноразово зустрічалися. Дуже приємний, бадьорий, дотепний
дядько
- Життєрадісний і чимось схожий на доктора Айболита,-
засміявся Дмитро Громов.- Приїдуть також угорці, молдавани,
білоруси, чехи, серби, румуни, голландці. Понад двісті людей.
Не враховуючи журналістів. Окрім європейців, відвідають
Україну і гості з Нігерії.
- Визначатиме найкращого фантаста вся делегація чи лише
письменницький її склад?
- Уся делегація.
- Переможець отримає якусь премію?
- Ні, грошової винагороди немає. Тільки призи, дипломи.
"Єврокон" - це мистецький, а не комерційний захід. Головне -
визнання. Потім буде престижно на обкладинці книги чи в
анотації вказати, що автора твору названо найкращим
письменником-фантастом Європи.
- Над чим нині працюєте?
- Нещодавно з'явилася наша нова книга "Притулок героїв",-
відповів Олег Ладиженський.- Це великий роман-фентезі. У цьому
ж виданні є ще один твір - "Шмагія" (уже друкували), а також
цикл оповідань. Також має вийти нова книга у вересні-жовтні
нинішнього року. Цей роман ми написали разом із харків'янином
Андрієм Валентиновим. Назва роботи - "Тирмен" (тобто людина
тиру). Цей містичний твір досить своєрідний, адже події
розгортаються від Єрусалима до Харкова й охоплюють період від
1918-го до 2008 року.
- Професія письменника - ваше головне захоплення? Хто ви за
фахом?
- Нині така професія не лише головна, а й єдина. Це і наше
хобі, і захоплення, і засіб існування. Загалом ми різні люди.
Я - театральний режисер (п'ятнадцять спектаклів за п'ятнадцять
років).
- А я хімік-неорганік, закінчив політехнічний інститут у
Харкові, працював за фахом, потім навчався в аспірантурі,
майже завершив роботу над дисертацією (треба було її лише
оформити), але вже на той час захопився літературою. Хоча маю
свідоцтво на винахід, дещо з моїх наукових доробок
упроваджено...
- Ми працюємо разом з 1990 року. А до цього Дмитро писав
оповідання, повісті. Я ж - вірші. Навіть збірка вийшла.
